Основи Християнської Культури

Навчально-матеріальна база

БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ  ТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-11 клас.Полтава . 2016


О.М. Дроздовський «Біблійна історія та християнська етика». Посібник для вчителя.Довідник в опорних схемах та конспектах


Орієнтовні плани-конспекти уроків  для 5 класу з факультативного курсу «Біблійна історія та християнська етика»


Орієнтовні плани-конспекти уроків для 6 класу з факультативного курсу «Біблійна історія та  християнська етика»


Орієнтовні плани-конспекти уроків для 7 класу з факультативного курсу «Біблійна історія та  християнська етика» 


Бажаєш перевірити свої знання зайди на цю сторінку натисни  Истории Ветхого Завета. Мультфильм для детей и их родителей: 

Серафим Саровский 



Земное и небесное.

 



Притча


Бруно Ферреро НАСТИРЛИВІ ПРОХАННЯ ЧОЛОВІКА ДО БОГА


                Я благав Бога забрати мою гордість, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що це не Він повинен забрати, а я маю її залишити, відмовитися від неї…
                 Я молив Бога зробити мою дитину-інваліда знову здоровою, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що дух дитини здоровий, а тіло – лише тимчасове…
                Я попросив Бога подарувати мені терпіння, і Бог сказав «Ні». Терпіння -  це результат страждання, воно не дарується, воно здобувається…
                Я просив Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що Він дає благословення, а щастя залежить від мене самого…
                Я попросив Бога позбавити мене від болю, і Бог сказав «Ні». Він сказав: «Страждання відводить  тебе від мирських турбот і наближає до Мене…».
                Я благав Бога, аби Він зробив так, щоб я виріс духом, і Бог сказав «Ні». Він сказав, що я сам повинен вирости духом,  а Він лише допоможе в тому, аби мої зусилля були плідними…
                Я молив у Бога  сили… І Бог дав мені труднощі, які зробили мене сильнішим. Я просив мудрості. І Бог дав мені проблеми, щоб я їх вирішив. Я просив відваги. І Бог дав мені небезпеку, щоб я її подолав. Я просив смирення. І Бог послав мені обставини і людей, які непокоїли мене, щоб допомогти мені навчитися смирятися. Я просив любові. І Бог послав до мене людей, які потребували моєї турботи, щоб допомогти мені навчитися любити. Я просив достатку. І Бог дав мені можливості.

                Я не отримав нічого з того, що хотів. Але я отримав усе, що мені було потрібно. Бог відповів на мою молитву… Й тільки пізніше я зрозумів: Бог дає нам не те, що ми хочемо, а те, що нам потрібно.




ПРИТЧА ПРО ДОБРО І ЗЛО

Ішли дорогою добро і зло. Їм назустріч – два чоловіки.
-          Нумо, - каже зло, - випробуємо, хто з нас сильніший?
-          Гаразд! – покірно згодилося добро. – А як?
-          А нехай ці два чоловіки поборються, - каже зло, - я зроблю одного з них сильним і багатим, але злим!
-          Добре, - відказує добро. – А я іншого – слабим, бідним, але добрим!
Сказано, як зв’язано.
Умить один чоловік опинився на коні, у багатій одежі.
А інший – у лахмітті, та ще й костуром…
-          Геть з дороги! – закричав на нього той, кого обернули в багача, оперіщив бідного батогом і помчав чимскоріш додому – гроші лічити.
Бідний зітхнув і мовчки почвалав услід.
-          Ага! – зраділо зло. – Зрозуміло тепер, хто сильніший?
-          Постривай, - каже добро. – У тебе все легко й швидко, але ненадовго. А я, якщо роблю щось, то назавжди!
І почали вони дивитися, що далі буде.
А було отаке. Ішов собі бідний, ішов, аж бачить – лежить багач під конем, що упав на нього, і ніяк піднятися не може. Хрипить. Уже задихається…
Підійшов до нього бідний. І так йому стало шкода погибаючого, що звідки тільки й сила взялася! Відкинув він костура, напружився – і допоміг горопасі визволитися.
Пустив багач сльозу. Не знає вже, як віддячити бідному.
-          Я, - каже, - тебе батогом, а ти мені життя врятував!
Ходімо до мене жити. Ти мені тепер будеш, як брат!
Пішли два чоловіки. А зло й каже:
-          Що ж це ти, добро? Обіцяло свого чоловіка слабким зробити, а він он якого важкого коня піднести зміг! Тож я все одно перемогло!
А добро й сперечатися не стало. Бо ж воно не вміло перечити – навіть злу. Але відтоді добро і зло разом не ходять. А якщо ідуть по одній дорозі – то тільки врізнобіч!




Немає коментарів:

Дописати коментар