Мій клас

Музей . м.Кам'янка-Дніпровська

Тато , мама, я - спортивна сім'я

 День Соборності України

Наші переможці.

8 Березня!

Відкрита виховна година : 

Одвічна біль Афганістану

Ти – вічний біль ,Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокішій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

             

      

16 лютого у Водянськійї  загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 ім. Ф.О. Окатенка пройшла лінійка-реквієм "Одвічна біль…". Учні зустрілися з учасниками військових подій в Афганістані: Ященко Миколою Івановичем, Чорним  Ігорем Григоровичем. Спогади учасників тих подій, а також переглянуті відеоматеріали, пісні та поезія повернули всіх присутніх до однієї з трагічних сторінок історії нашого народу. 

 

         Учні 10-А класу разом з класним керівником Ященко А.Г. провели пошукову  роботу та підготували змістовний матеріал про воїнів-афганців, жителів Кам’янсько-Дніпровського району та с.Водяне.

         Вчителі, учні та гості вшанували пам'ять загиблих воїнів-інтернаціоналістів хвилиною мовчання.

        

 Над головами воїнів - афганців свистіли кулі. Кожна хвилина їхнього життя могла стати останньою. Але їм випало щастя вижити і повернутися до рідної домівки. Боляче, коли у мирний час помирають колишні воїни, які пережили страхіття війни. Хочеться ще раз назвати всіх  ветеранів поіменно… Ященко Микола Іванович,Чорний Ігор Григорович, Сидоренко Сергій Вікторович, Бірюков Микола Іванович, Дєхтярьов Євген Миколайович, Комишній Сергій Миколайович, Муталієв Руслан Мусійович,Черниш Федір Федорович, Гончарук   ПетрМихайлович,Стрілецький Сергій ,Буланий Петро Васильович.

 

 О, Україно! Ніжно пригорни

Усіх живих синів своїх, як мати,

Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

  

Відкрита виховна година : Біль Чорнобиля

Трагедія сталася 26 квітня 1986 року. Вона ввійде в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Надто дорого заплатили й ще заплатимо за Чорнобиль. За кілька днів людство зробило крок з епохи доатомної в епоху незвідану.

26 квітня почався відлік біди Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом не відомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління

  

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобиль­ської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний... 

У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, — наших співвітчизників і жителів інших держав . Саме  цьому була присвячена лінійка , яку підготували учні 9-А класу.

 Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорбот­ним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.